Отримання дозволу на працевлаштування в Україні

Отримання дозволу на працевлаштування в Україні

Дозвіл на використання праці іноземців та осіб без громадянства – документ, який надає право роботодавцю  тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства у порядку, встановленому законодавством України.

До вартості послуг, що надаються нашою компанією входить:

  • консультування стосовно отримання дозволу на працевлаштування;
  • проведення повної процедури отримання дозволу на працевлаштування;
  • збір повного пакету документів необхідного для отримання дозволу на працевлаштування;
  • підготовка проекту трудового договору (контракту) роботодавця зі співробітником – іноземним громадянином;
  • допомога в оформленні перекладу документів, необхідних для отримання дозволу.

Документи які необхідні для початку роботи по отриманню дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства:

  • заява від роботодавця;
  • копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;
  • копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
  • дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
  • документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;
  • довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;
  • довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;
  • довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.
  • обґрунтування підстав для зайнятості іноземних службовців;
  • довіреність на представництво інтересів роботодавця в центрі зайнятості;
  • копія проекту трудового договору (контракту) роботодавця зі співробітником – іноземним громадянином.

Важливо: державний збір за отримання Дозволу сплачується підприємством за кожного іноземця і складає 4 мінімальних заробітних плати в Україні.

Без дозволу здійснюється працевлаштування:

  1. іноземців, які постійно проживають в Україні;
  2. іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
  3. іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
  4. представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
  5. працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
  6. спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
  7. працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
  8. працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
  9. священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
  10. іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
  11. іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької діяльності за фахом у державних вищих навчальних закладах на їх запрошення;
  12. інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.